Проект молодіжних волонтерських трудових загонів із відродження культурної спадщини Хмельницької області,запропонований Подільським молодіжним об’єднанням «У майбутнє через культуру», переміг у Національному конкурсі «ВОЛОНТЕР РОКУ 2012», який з 2001 року проводиться Центром волонтеріату «Добра воля», Ресурсним центром ГУРТ у партнерстві з Секретаріатом Кабінету Міністрів України та Міністерством соціальної політики України, а також Урядом Королівства Швеції (інформаційна довідка про конкурс додається).

Волонтерська історія проекту, описана Денисом Монастирським, отримала 1 місце в номінації «мистецтво та культура» (волонтерську історію дивіться в додатку).

Конкурс проводився у декілька етапів, де спочатку з 200 волонтерських історій з усієї України експертною комісією конкурсу було відібрано 20 кращих історій, а згодом переможці визначались шляхом відкритого голосування в мережі Інтернет на сайті http://www.gurt.org.ua

Нагородження відбувалось 27 червня 2013 року в приміщенні Клубу Кабінету Міністрів України (м. Київ).

Привітати переможців конкурсу прийшли представники Уряду України, дипломатичних установ і міжнародних громадських організацій.

Перемога у національному конкурсі стала можливою завдяки участі понад 400 студентів із провідних вищих навчальних закладів Хмельниччини у цьому проекті та фінансовій підтримці проекту у 2012 році Управлінням у справах сім’ї, молоді та спортуХмельницької обласної державної адміністрації (начальник – Данилюк Олександр Васильович).

Ідея проекту молодіжних волонтерських трудових загонів із відродження культурної спадщини Хмельницької області полягає у мотивації студентської молоді присвятити один вихідний день у семестр благоустрою однієї пам’ятки архітектури Хмельницької області (Меджибізької фортеці). Натомість студенти отримують можливість безкоштовно побувати та познайомитись із унікальними пам’ятками області та просто чудово провести час в компанії однодумців.

Завданням проекту молодіжних волонтерських трудових загонів із відродження культурної спадщини Хмельницької області є:

  • організовувати у навчальних закладах області волонтерські молодіжні трудові загони для відродження об’єктів культурної спадщини Хмельницької області;
  • здійснювати виїзди волонтерських молодіжних трудових загонів на об’єкти архітектурної культурної спадщини для проведення благоустрою їх територій;
  • знайомити студентів із культурною спадщиною регіону і сформувати позитивне ставлення до неї шляхом проведення просвітницької роботи з молоддю.

Співорганізаторами проекту виступили:

  • Департамент освіти, науки, молоді та спорту Хмельницької обласної державної адміністрації (директор – Очеретянко Віктор Іванович);
  • Управління культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації  (начальник – Трунова Ірина Миколаївна);
  • Управління молоді та спорту Хмельницької міської ради (начальник – Вешко Валерій Іванович);
  • Подільський культурно-просвітницький центр імені М. К. Реріха (президент – Крук Станіслав Леонідович);
  • Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» (директор – Погорілець Олег Григорович).

Проект підтримали:

  • Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія (ректор – Шоробура Інна Михайлівна);
  • Хмельницький університет управління та права (ректор – Омельчук Олег Миколайович);
  • Хмельницький національний університет (ректор – Скиба Микола Єгорович).

Координатор проекту: Денис Монастирський (м. т. 067-990-51-44).

НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНКУРС “ВОЛОНТЕР РОКУ 2012”
ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА

ОРГАНІЗАТОРИ

Національний конкурс “Волонтер року 2012” проводився Центром волонтеріату “Добра воля” та Ресурсним центром ГУРТ у партнерстві з Секретаріатом Кабінету Міністрів України та Міністерством соціальної політики України, а також Урядом Королівства Швеції.

МЕТА КОНКУРСУ

Конкурс проводився з метою укорінення громадянської культури та суспільної практики волонтерства і благодійництва, забезпечення сприятливих умов для їх розвитку, визнання праці волонтерів і небайдужих громадян, які впроваджують зміни у своїй громаді, а також для більш активного поширення та популяризації волонтерського руху у всіх регіонах України.

Конкурс проводиться з 2001 року.

НОМІНАЦІЇ

  • соціальний захист населення;
  • охорона навколишнього середовища;
  • освіта та виховання;
  • мистецтво та культура;
  • охорона здоров’я та здоровий спосіб життя;
  • захист прав людини та представлення інтересів громадян.

ЕТАПИ КОНКУРСУ

Національний конкурс «Волонтер року 2012» проводився в декілька етапів:

  1. Номінування. У межах цього етапу, який тривав із 5 грудня 2012 року до 31 січня 2013 року, потенційні учасники подавали свою кандидатуру у формі онлайн-заявки.
  2. Волонтерські історії 2012 року. На цьому етапі, який тривав із 18 лютого до 18 березня 2013 року, кандидати презентували свою волонтерську діяльність у 2012 році у форматі історії.
  3. Визначення переможців. Протягом квітня усі роботи були оцінені Експертною комісією для визначення трьох переможців у кожній номінації.
  4. Народне визнання. На цьому етапі, який тривав з 1 до 31 травня 2013 року, учасники конкурсу публікували власні історії на порталі ГУРТ і змагалися за кількість коментарів і переглядів.
  5. Урочиста церемонія винагородження переможців конкурсу.

На участь у конкурсі було номіновано понад 200 осіб, які займалися волонтерською діяльністю у громадських, благодійних організаціях, державних установах або в ініціативних групах на території України з 1 січня до 31 грудня 2012 року.

ЕКСПЕРТНА КОМІСІЯ

  • Данилів Тетяна, Директор проекту МБО «Добробут громад»
  • Іванюк Сергій, Голова правління Ресурсного центру ГУРТ
  • Назарук Василь, Викладач Школи соціальної роботи НаУКМА
  • Савчук Сергій, Національний координатор Міжнародної організації праці в Україні
  • Супрун Світлана, Консультант Фонду Ч. С. Мотта
  • Чувакова Олександра, Координатор соціальних програм компанії Майкрософт-Україна

ПЕРЕМОЖЦІ КОНКУРСУ «ВОЛОНТЕР РОКУ 2012»

Номінація “Мистецтво та культура”

1 місце: Монастирський Денис, м. Хмельницький
2 місце: Гусак Любов, м. Київ
3 місце: Пурик Оксана, м. Київ
3 місце: Бен-Аруш Анна, м. Херсон

Номінація “Захист прав людини та представлення інтересів громадян”

1 місце: Алєксєєнко Вікторія, м. Татарбунари, Одеська область
2 місце: Китайгородська Тетяна, м. Луганськ
3 місце: Лось Данило, м. Запоріжжя

Номінація “Охорона навколишнього середовища”

1 місце: Грибова Софія, с. Містки, Сватівський район, Луганська область
2 місце: Кравченко Сергій, смт. Ладан, Чернігівська область
3 місце: Югай Олена, м. Херсон

Номінація “Освіта та виховання”

1 місце: Скиба Юрій, м. Прилуки, Чернігівська область
2 місце: Опрелянська Ольга, м. Житомир
3 місце: Кулик Дар’я, м. Ромни, Сумська область
3 місце: Октисюк Анатолій, м. Київ

Номінація “Охорона здоров’я та здоровий спосіб життя”

1 місце: Савельєва Юлія, м. Суми
2 місце: Білокінь Вікторія, м. Полтава
3 місце: Матевосян Татевік, м. Донецьк
3 місце: Вєнєдіктова Анастасія, м. Боярка, Київська область

Номінація “Соціальний захист населення”

1 місце: Дмитрук Юлія, м. Луцьк
2 місце: Попович Василина, м. Ужгород
3 місце: Бабич Лідія, м. Комсомольськ, Полтавська область
3 місце: Андрійченко Дмитро, м. Черкаси

ПЕРЕМОЖНА ВОЛОНТЕРСЬКА ІСТОРІЯ

Автор: Монастирський Денис Анатолійович, голова Подільського молодіжного об’єднання «У майбутнє через культуру»

Проект волонтерських молодіжних трудових загонів «У майбутнє через культуру» у Хмельницькій області

Волонтерство (або безкорислива діяльність заради загального блага) захопило мене ще зі шкільних років. Я люблю подорожувати та бачити нові місця, відкривати нові «перлинки» культурної спадщини, які розсипані навколо. Особливо люблю і маю змогу подорожувати Україною, закоханий у моє Поділля J. А оскільки Хмельниччина займає третє місце в Україні за кількістю архітектурних пам’яток, то і багато є місць, які варто побачити хоча б раз у житті.

Проте, стан цих унікальних палаців, маєтків і замків часом просто жахливий.

Що можу зробити тут я, проста пересічна людина?

Протягом багатьох років я думав, радився, здобував досвід у нас і за кордоном. І ось, у 2012 році ми з друзями по громадській діяльності вирішили організувати волонтерські молодіжні трудові загони у вищих навчальних закладах м. Хмельницького і:

  • допомогти молоді побачити перлини Поділля і змінити своє ставлення до спадщини предків;
  • допомогти одній пам’ятці – знаменитій Меджибізькій фортеці – розчистити її від сміття, землі та зайвого каміння (по ходу вийшло, що наш проект запросили ще й у м. Ізяслав).

Для громади м. Хмельницького (де організовувались волонтерські трудові загони) і громад смт. Меджибожа Летичівського р-ну та м. Ізяслава Хмельницької області (де працювали волонтерські трудові загони) зусилля молоді з відродження нашої культурної спадщини стали несподіванкою. Адже вже звикли до того, що молоді люди є безініціативними щодо таких питань, і не цікавляться власною історією. Проте, з іншого боку, наші виїзди і робота допомогли людям, які живуть поряд із цією пам’яткою, побачити перспективу свого селища. Вони казали: «Якщо студенти безкоштовно їдуть працювати і відновлювати фортецю, то і ми можемо чимось допомогти, та ще не вмерла Україна…».

Особисто мене глибоко зворушив один виїзд із трудовим загоном у м. Ізяслав. Коли ми приїхали розчищати палац Сангушків, міська влада організувала до 300 городян, які також допомагали нам (чи ми їм :). Я побачив дійсну силу громади, яка може собі допомогти, якщо захоче.

Протягом 2012 року було організовано 12 виїздів волонтерських молодіжних трудових загонів (10 виїздів – на розчищення Меджибізької фортеці (XIV–XVI ст.); 2 виїзди – на розчищення палацу Сангушків в м. Ізяславі (1754–1770 рр.).

Студентам було запропоновано витратити лише один вихідний день свого життя на допомогу історичній пам’ятці. Вдалось організувати трудові загони у чотири ВНЗ м. Хмельницького, а загалом у проекті взяло участь близько 400 студентів. При перерахунку волонтерських годин трудових загонів у грошовий еквівалент (за період вересень–грудень 2012 року), ми здійснили роботи на суму 47917 грн.

Для себе особисто я зламав стереотип, що для молоді сьогодні є нецікавою культура. Навпаки, такі поїздки і важка праця студентів-юристів, економістів, туристів, фізкультурників, майбутніх учителів показали, що волонтерство молоді в цій сфері має великий потенціал. Головне, хто і з якою мотивацією це починає робити. Після кожного виїзду я запитував студентів чи варто було їхати і так важко працювати? В усіх 12 поїздках чув одне й те саме: «Коли поїдемо наступного разу?». Це надзвичайне відчуття, коли гориш справою сам і навколо тебе загораються інші. Щодо себе визначився, що волонтерство – це невід’ємна частина мого життя, без якої, певне, робота і побут затягнуть у круговерть позбавлених сенсу днів і років.

Фотографії реалізації проекту «У майбутнє через культуру»

Меджибізька фортеця. Травень 2012 року. Розчищення стіни фортеці. Трудовий загін Хмельницького університету управління та права.

Меджибізька фортеця. Жовтень 2012 року. Розчищення стіни фортеці. Трудовий загін Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

Меджибізька фортеця. Жовтень 2012 року. Розчищення підземелля фортеці. Трудовий загін Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

Ізяслав. Палац Сангушків (1754–1770 рр.). Розчищення самонасаджень на стінах палацу.

Ізяслав. Палац Сангушків (1754–1770 рр.). Розчищення самонасаджень на стінах палацу.

Меджибізька фортеця. Травень 2012. Фото на згадку після роботи та екскурсій.

Денис Монастирський (м. т. 067-990-51-44).

Ізяслав. Палац Сангушків (1754–1770 рр.). Розчищення самонасаджень на стінах палацу.

Відгуки про проект

Проект молодіжних трудових загонів «У майбутнє через Культуру», у якому я брала участь (2 поїздки у Ізяслав) – ЧУДОВИЙ! Завдяки йому я вперше побувала в м. Ізяславі та познайомилась із місцевими пам’ятками архітектури. Ми працювали в костьолі Св. Йосипа та біля палацу Сангушків. Після кожного дня роботи для учасників проекту було додатково організовано  екскурсію містом. Вважаю, що культурна складова цього проекту є дуже важливою для розширення саме культурної та національної свідомості молоді. Також, не менш важливим є те, що молодь залучається до відродження історико-культурної спадщини нашої землі. Адже якщо ти своїми руками конкретно зробив щось, то це запам`ятається на все життя. І бачили б ви очі студентів, коли вони діставали з-під землі старовинні пряжки, уламки посуду, значки, гільзи від снарядів і намагалися відгадати до якого часу належать їхні знахідки! Радісна, цікава, об`єднуюча, корисна та самовіддана справа, яка наповнює серце ентузіазмом!

Ірина Лисак, психолог, педагог (м. Хмельницький, тел. 067-935-45-76).

Проект «У майбутнє через культуру» мені дуже сподобався. Попри тяжку роботу, найбільше вразили самі пам’ятки, особливо Меджибіж. Було дійсно захоплююче слухати про історію Меджибожа, а саме про Баал Шем Това, який жив там. Напевно, історія цього міста закарбувалась у кожного ентузіаста, який хоча б один раз навідався до нього та торкнувся тієї епохи. Вражаючі розповіді, легенди, ще довго не полишали мою свідомість. І навіть до цих пір Меджибіж залишається для мене загадковим, таємним, непізнаним маленьким світом, у якого свої закони та принципи. 

Катерина Сорокошич, студентка Хмельницького національного університету (тел. 068-203-31-29)

У своєму житті я займаюсь багатьма речами, але найближче мені до душі дослідження історії в польових умовах. Завдяки проекту «У майбутнє через культуру», я маю змогу не тільки вивчати історію, а ще й зберігати її. Робота на пам’ятках старовини збагачує мене духовно і дає змогу моїм майбутнім дітям прийти туди, де до нашого приходу був фактично смітник, і насолодитись тією красою та духом історії. 

А ще важливим є те, що минулого року до цих робіт було залучено майже 400 студентів різних ВУЗів і спеціальностей. І більшість із них тепер самі просять продовження. Чим більше буде таких виїздів, тим більше ми зможемо зберегти пам’яток, і тим у більшої кількості молоді ми зможемо запалити отой вогник любові до рідного краю, до своєї історії.

Дмитро Продивус, студент Хмельницького інституту МАУП (тел. 068-205-81-08)